до ринкових відносин

ФІЛОСОФІЯ КОМУНІКАТИВНА - напрям у сучасній західній філософії, представлений Апелем, Габермасом, Кульманом, Бьолером, Ульрихом та ін., в якому основним предметом і методом дослідження постає повсякденне мовленнєве спілкування між людьми. Комунікація перетворюється на парадигму філософування, яка заступає філософію буття та філософію свідомості. Продовжуючи тенденції герменевтично-прагматичнолінгвістичного повороту в післягегелівській філософії, спрямованого на подолання "методичного соліпсизму" і монологізму філософії суб'єктивності, Ф.к. звертається водночас до традицій класичного трансцендентального ідеалізму, трансформуючи останній на засадах інтерсуб'єктивності. Зміна парадигми, яка позначається переходом від філософії свідомості до філософії комунікації і від соціології, що ґрунтується на цілераціональній дії, до соціальної теорії комунікативної дії, спрямована на виявлення більш фундаментальних засад філософування, аніж ті, які могли б бути виведені із людської суб'єктивності. Це стосується і визначення аподиктичної достеменності, універсальності знання і обґрунтування правильності та загальнозначущості етичних норм та цінностей, де критерієм істини, а також останньою інстанцією, яка легітимує етичні та правові норми, постає консенсус (консенсуальна теорія істини), що досягається в дискурсі. При цьому фактичне взаєморозуміння в емпіричній комунікації має бути перевірене на істинність та правильність на основі апріорі трансцендентальної, або ідеальної, комунікації. Апріорі ідеального дискурсу, або трансцендентальної комунікації, передбачає необмеженість комунікації, тобто дискурс має бути відкритим для участі будь-якого розумного суб'єкта та вільним від відносин панування. З апеляцією до комунікації пов'язується надія на те, що в філософську та соціальну теорію буде введено етичний вимір (комунікація передбачає суб'єкт-суб'єктні стосунки, визнання в іншій людині суверенної особистості, а це вже початок етичного ставлення людини до іншої людини). Комунікативна філософія безпосередньо пов'язана з комунікативною, або дискурсивною, етикою, яка розробляє процедуру практичного дискурсу; останній тлумачиться як метаінстанція легітимації моральних та правових норм. Вводячи інтерсуб'єктивність до засад соціальної теорії комунікативної дії, комунікативна філософія досліджує можливості пом'якшення суперечності між "життєвим світом" і "системою", що в політиці позначається прагненням до подальшої демократизації, консенсуально-дискурсивного розв'язання конфліктних ситуацій шляхом досягнення порозуміння, а також консенсуально-дискурсивної легітимації держави; в економіці представники комунікативної теорії обґрунтовують можливість підпорядкування цілераціональності (зокрема підприємницької діяльності, ринкових відносин тощо) комунікативній раціональності, тобто дискурсивно обґрунтованим етичним нормам; в педагогіці обстоюють ідею потенційної симетричності агентів процесу виховання. На основі дискурсу комунікативна філософія створює процедуру вирізнення справді універсально-значущих норм та цінностей від їх догматичних та ідеологічних замінників, а тому постає також критикою ідеології, критичною теорією суспільства загалом.

КОНСЕРВАТИЗМ ( від лат. conservo - зберігаю, охороняю) - 1) світоглядна орієнтація, умонастрій, які спрямовані на збереження певних традиційних засад суспільного розвитку та порядку; 2) сукупність ідейно-політичних течій, концепцій та програм, певна тенденція політичної діяльності, що ставить за мету відтворення усталених цінностей, зміцнення тих економічних, соціально-політичних та моральних інституцій, які утворилися в суспільстві внаслідок розвитку і втілення історичного досвіду багатьох поколінь; 3) різновид політичної ідеології. К. споконвічно існував як світоглядна орієнтація, тип соціального темпераменту, що тяжіє до стабільності, статичної усталеності, передбачуваності В. цьому вигляді він не мав доктринального вигляду і був традиціоналізмом у широкому розумінні слова. Інтелектуальні передумови К. створювалися епохою Просвітництва. Велика Французька революція дала імпульс виникненню політичних ідеологій, серед яких першою позначила себе саме ідеологія К. Ключове значення у становленні К. відіграв трактат Берка "Роздуми про Французьку революцію" (1790). В своєму подальшому розвитку К. репрезентований такими постатями, як Шатобріан, Медисон, Колридж, де Местр, Ламенне, Баадер, Галлер, Мюллер, Шміт, Шумпетер, фон Гаєк, Оукшот, Скратон, Люббе, Кристол та ін. К. становить невід'ємну складову єдиної емансипаторської метаідеології розвитку, яка почала формуватися напр. XVIII - на поч. XIX ст. В межах цієї метаідеології лібералізм уособлює ідею розвитку, всеохопний рух, швидкість, затвердження нового, а К. здійснює функції внутрішньої критики лібералізму. Отже, лібералізм та К. не є несумісними протилежностями, а взаємно зумовлюють, визначають один одного. Ліберали показують, якими консерватори будуть завтра, а консерватори - якими ліберали були учора. Напр., "новий К." (подібно до "старого", класичного лібералізму) орієнтується на звільнення приватного капіталу від надмірної державної "опіки", стимулювання ринкових відносин, зокрема підприємництва, зменшення податків на соціальні витрати (рейганоміка, тетчеризм). Отже, К. не протистоїть розвитку, а забезпечує його відповідність певним цінностям, оптимальну швидкість та глибину перетворень. У такий спосіб досягається зваженість, збалансованість суспільного розвитку, певна його спадкоємність і наступність. Від початку свого існування представники К. віддавали перевагу стабільності та наступності перед швидкоплинними змінами, вважали природний порядок непересічною цінністю, а уособленням його такі інституції, як власність, ієрархія, нерівність, релігія, авторитет, сім'я та ін. К. виходить з первинної недосконалості людської природи, обмежених можливостей людського розуму адекватно сприймати світ, втручатися в його розвиток.

ек. 1. економіка; народне господарство; господарство; 2. економія; ощадливість; ощадність; економність

1. сфера суспільних відносин виробництва, обміну і споживання результатів людської діяльності, а також їхнього ефективного використання; 2. ощадливе використання і витрачання грошей, ресурсів (resources), робочої сили тощо організацією, підприємством, суспільством, країною і т. д.

═════════■═════════

accounting economy розрахункова економія; advanced economy розвинена економіка; agricultural economy економіка сільського господарства; balanced economy збалансована економіка; barter economy бартерна економіка • економіка обмінної торгівлі; black economy тіньова економіка; business economy підприємницька економіка; capitalist economy капіталістична економіка; cash economy грошове господарство; centralized economy централізована економіка; centrally planned economy централізовано планована економіка; closed economy закрита економіка • ізольована економіка; command economy командна економіка; commercial economy підприємницька економіка; commodity economy товарна економіка; commodity-driven economy економіка, яка концентрується на виробленні товарів на продаж; competitive economyies конкурентні економіки; controlled economy контрольована економіка • централізоване управління економікою; corporate economy корпоративна економіка; decentralized exchange economy децентралізована ринкова економіка; dependent economy залежна економіка; developed economy розвинена економіка; developing economy економіка, що розвивається; directed economy контрольована економіка; distribution economy економіка розподілу; diversified economy багатогалузева економіка; domestic economy внутрішня економіка; dual economy подвійна економіка; dynamic economy динамічна економіка; engineering economy інженерна економіка; exchange economy ринкова економіка • економіка обміну; expanding economy економіка, що розвивається; external economyies економія, зумовлена зовнішніми факторами; free enterprise economy економіка вільного підприємництва; free market economy економіка вільного ринку; industrial economy промислова економіка; interindustry economyies міжгалузеві фактори економії; international economy міжнародна економіка; intertemporal economy міжчасова економіка; intraindustry economyies внутрішньогалузеві фактори економії; labour-surplus economy економіка з надлишком робочої сили; laissez-faire economy економіка вільної конкуренції; local economyies місцеве господарство; managed economy плановане господарство; market economy; market-directed economy економіка, керована ринком; market-driven economy економіка, керована ринком • економіка, в якій ринок відіграє провідну роль; market-orientated economy економіка, спрямована на розвиток ринкових зв'язків; mature economy дозріла економіка; mixed economy змішана економіка; monetary economy грошова економіка; municipal economy міське господарство; national economy народне господарство; open economy відкрита економіка; planned economy плановане господарювання • планована економіка; pluralistic economy плюралістична економіка; political economy політична економія; private enterprise economy приватнопідприємницька економіка; private ownership economy економіка приватної власності; productive economy продуктивна економіка; profitable economy прибуткове господарство; rigid economy негнучка економія; Robinson Crusoe economy економіка Робінзона Крузо; rural economy економіка сільського господарства; service economy економіка послуг; socialist economy соціалістична економіка; stable economy стабільна економіка; stagnant economy застійна економіка; static economy статична економіка; struggling economyies слабкі господарства; thriving economy процвітаюча економіка; transition economy економіка перехідного періоду • перехідна економіка; unstable economy нестабільна економіка; well-balanced economy збалансована економіка; world economy світова економіка • економіка світового господарства

═════════□═════════

economies in constant capital економія на постійному капіталі; economies in labour економія на праці; economies in the means of production економія на засобах виробництва; economy in transition економіка перехідного періоду; economy of abundance бездефіцитна економіка; economies of division of labour економія ресурсів внаслідок спеціалізації; economies of fuel економія палива; economy of high wages економія з високою заробітною платою; economies of juxtaposition фактори економії, пов'язані із місцезнаходженням; economies of scale; economies of specialization фактори економії, зумовлені спеціалізацією; to improve the economy поліпшувати/поліпшити економіку; to promote the regional economy сприяти/посприяти розвиткові економіки окремих місцевостей; to regenerate the economy відбудовувати/відбудувати господарство; to restructure the economy перебудовувати/перебудувати економіку; to revive the economy пожвавлювати/пожвавити економіку; to stabilize the economy стабілізувати економіку • зміцнювати/зміцнити економіку; to strengthen the economy зміцнювати/зміцнити економіку

═════════◇═════════

економія < давньогр. οικονομια — ведення домашнього господарства (СІС 236); приклад з 1627 р. див.: Памва Беринда. Лексиконь славеноросскій и ймень тлькованіє: «Икономіа — ел. Господарство, зри строєніє и смотреніє» а також «Смотрѣніє, вочеловѣченіє Господнє, икономія, діспенсаціо, лат. ряженьє Божеє всѣм свѣтом» (ЕС-СУМ 2: 9)